Федерация профсоюзов Одесской области


О возможности предоставлении ежегодного отпуска свыше максимальной длительности PDF Печать E-mail

14.08.2019

ГФС в индивидуальной налоговой консультации от 08.07.2019 г. № 793/0/204-19 разъясняет, что законодательством не предусмотрен срок давности, после которого работник теряет право на ежегодные отпуска, оно не содержит запрета предоставлять ежегодные отпуска в случае их неиспользования.

 

Частью 3 ст. 10 Закона Украины от 15.11.96 г. № 504/96-ВР "Об отпусках" установлено ограничение общей продолжительности ежегодных основного и дополнительных отпусков (не может превышать 59 календарных дней, а для работников, занятых на подземных горных работах, - 69 календарных дней), на которые имеет право работник в соответствующий рабочий год, то есть за один рабочий год.

В случае, когда работнику после использования в соответствующем рабочем году ежегодного отпуска за этот год предоставляется неиспользованный ежегодный отпуск за прошлый период, указанное ограничение не распространяется.

Текст документа

Щодо надання відпустки не більше 59 календарних днів

Дист Міністерства соціальної політики України від 08.07.2019 р. № 793/0/204-19

Згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

Частиною другою статті 12 Закону передбачено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Разом з тим, якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, він має право використати їх, а у разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Частиною третьою статті 10 Закону встановлено обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів), на які має право працівник у відповідний робочий рік, тобто за один робочий рік. На випадок, коли працівникові після використання у відповідному робочому році щорічної відпустки за цей рік надається невикористана щорічна відпустка за минулий період, зазначене обмеження не поширюється.

Враховуючи вищезазначене, у наведеному в листі випадку працівник має право на використання щорічних відпусток за попередні роки. Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Керівник експертної групи з питань оплати праці в бюджетній сфері та грошового забезпечення Директорату А. Литвин

Аверс-Бухгалтерія