Федерация профсоюзов Одесской области


Мінсоцполітики про мінімальну зарплату при призначенні матеріального забезпечення та страхових виплат PDF Печать E-mail

13.03.2017

У Мінсоцполітики зазначили, що норми Закону №1105 не потребують внесення змін в частині незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини

Мінсоцполітики у листі від 16.02.2017 р. №3105/0/2-17/27 нагадує, що згідно з Законом №1774 мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат (раніше вона застосовувалася у розмірі 1600 грн). Докладно про зміни, внесені цим законом, читайте тут>>

Відповідно до Закону №1105 у разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) у зв’язку з настанням зазначених страхових випадків.

Розміри виплат застрахованим особам, як правило, визначаються у відсотках від їх середньої заробітної плати залежно від страхового стажу або відсотка втрати працездатності. При цьому сума страхової виплати в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування України.

При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески.

Нормами Закону №1105 визначено, що матеріальне забезпечення та страхові виплати в окремих випадках (зокрема, коли страховий стаж особи за 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6 місяців) обмежуються розміром (двома розмірами) мінімальної заробітної плати або здійснюються виходячи із кратності розміру мінімальної заробітної плати (зокрема, на необхідні догляди за потерпілими).

Відповідно до Закону про ЄСВ базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну, додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Таким чином, надання матеріального забезпечення та соціальних послуг є компенсацією застрахованій особі втраченого нею заробітку. Зазначене дозволяє забезпечити принцип еквівалентності щодо сплати за особу страхових внесків та отримання нею страхових виплат.

У зв'язку з цим норми Закону №1105 не потребують внесення змін в частині незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини.

"Дебет-Кредит"