Федерация профсоюзов Одесской области


Особливості нарахування ЄСВ у разі встановлення інвалідності працівнику PDF Печать E-mail

06.03.2018

ДФС роз'яснила нюанси нарахування ЄСВ працівнику, якому встановлено інвалідність. Зокрема, слід бути уважними до дат встановлення інвалідності та періодів огляду МСЕК. Також окремо податківці зупинились на такій ситуації у ФОПа

Коментар до листа ДФСУ від 23.02.2018 р. № 728/6-99-99-13-02-03-15/ІПК

Цього разу податківці звернули увагу на такі важливі питання щодо нарахування ЄСВ:

1) З якого періоду застосовується ставка ЄСВ 8,41%, зокрема, і  у випадку, коли працівник надає інформацію про встановлення інвалідності із запізненням?

2) Яку ставку ЄСВ застосовувати при нарахуванні лікарняних за минулі періоди, якщо на час перебування на лікарняному працівник не був інвалідом, а на час нарахування сум лікарняних працівник вже є інвалідом?

У відповідях на ці питання є кілька важливих моментів, про які роботодавець має пам’ятати.

Момент перший. Щодо доходів працівників-інвалідів, які працюють у юросіб-роботодавців, застосовується ставка ЄСВ 8,41 %.

Це правило не працює, якщо працівник-інвалід працює на підприємстві (в організації) громадських організацій інвалідів (в них інша, ще менша ставка ЄСВ).

І якщо такий працівник працює в роботодавця-самозайнятої особи (такі роботодавці до доходів інвалідів застосовують ставку 22%).

Момент другий. Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акту огляду в медико-соціальній  експертній комісії (МСЕК) про встановлення групи інвалідності (п. 7 розділ ІІІ Інструкції № 449).

Засвідчення копії довідки МСЕК здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією, тобто роботодавцем.

Податківці у коментованому листі наголошують: нарахування ЄСВ працівнику – інваліду за ставкою 8,41% здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акту огляду в МСЕК, та закінчується датою припинення інвалідності.

Таким чином, якщо працівник надав таку копію довідки зі запізненням, роботодавець не зобов’язаний проводити перерахунок раніше нарахованого цьому працівнику ЄСВ. Така позиція податківців не нова, і вже оприлюднювалася раніше, наприклад, у листі ДФСУ від 27.11.2015 р. №25385/6/99-99-17-03-01-15.

Момент третій. База нарахування ЄСВ – це  сума нарахованої працівнику зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (п. 1 та п. 4 частини першої ст. 7 Закону №2464).

Саме до цих видів доходів працівника-інваліда роботодавець-юрособа має застосовувати ставку 8,41% ЄСВ.  

Згідно з частиною 2 ст. 9 Закону №2464, обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄСВ.

Момент четвертий. Обчислення ЄСВ за минулі періоди, крім випадків сплати ЄСВ згідно з частиною 5 ст. 10 Закону №2464, здійснюється виходячи з розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується ЄСВ (частина 4 ст. 9 Закону №2464).

Тому у коментованому листі податківці показують на конкретному прикладі, що робити підприємству у разі надання працівником листка непрацездатності у грудні 2017 року (коли він вже є інвалідом і надав про це довідку МСЕК) за періоди липень - жовтень  2017 року (періоди коли працівнику не встановлена інвалідність).  

Оскільки лікарняні в цьому випадку нараховуються у місяці подання листка непрацездатності (в грудні 2017 року), то роботодавець нараховує ЄСВ за ставкою 8,41%, яка застосовується щодо доходів такого працівника на день нарахування.

Тобто, незважаючи на те, що, наприклад, в липні працівнику ще не було встановлено інвалідність фактично, нарахування ЄСВ на суму липневих лікарняних буде вже меншим, ніж для решта працівників. 

Момент п'ятий. Щодо працівників-інвалідів не працює вимога, встановлена ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, щодо обов’язку роботодавця нарахувати і сплатити за працівника ЄСВ в розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок.

Тому, як підкреслюють податківці у коментованому листі, якщо сумарний  дохід працівника за такі липень-жовтень не перевищує розміру мінімальної зарплати, ЄСВ нараховується на фактичний дохід працівника. Тобто «дотяжку» ЄСВ до мінімального страхового внеску (у 2017 році 734 грн на місяць) робити не потрібно.

Автор цілком погоджується з роз’ясненнями податківців, наведеними у коментованому листі. Але, слід звернути увагу на наступне.

Направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють:

  • при наявності  стійкого  чи  необоротного  характеру захворювання, 
  • коли хворий був звільнений від роботи  протягом  чотирьох  місяців  безперервно  з  дня  настання тимчасової  непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним  і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять  місяців,
  • при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.

У п. 4.3 Інструкції №455 визначено, що у разі визнання хворого інвалідом, листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК. Дата встановлення інвалідності обов’язково зазначається у листку непрацездатності і повинна співпадати  з  днем  надходження  (реєстрації) документів у МСЕК (п. 3.11 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності).

Не раз доводилося чути, що припиняється оплата лікарняного з дня направлення працівника до МСЕК. Хочемо застерегти: це не відповідає нормам Закону № 1105.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону №1105 лікарняні виплачуються за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності.

Отже, якщо інвалідність працівника буде встановлено, то листок непрацездатності буде закрито і далі лікарняні за цим випадком непрацездатності вже оплачувати не доведеться – не буде підстав!

Але результатом огляду МСЕК не обов’язково є встановлення інвалідності. Цілком може бути, що після такого огляду працівник перебуватиме на лікарняному (оформленому відповідним листком непрацездатності), який треба буде оплатити, аж до відновлення працівником працездатності.  І в цьому випадку період огляду МСЕК, який припадає на такий лікарняний, підлягає оплаті.

Про цей період в листку непрацездатності робляться відповідні записи. Пунктами 3.93.11 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності визначено, що у графі листка непрацездатності «Направлений до МСЕК» здійснюється запис дати направлення документів на МСЕК, що підтверджується підписом голови лікарсько-консультативної комісії, а в графі «Оглянутий у МСЕК» зазначають дату огляду хворого. 

Також у графі  листка непрацездатності «Висновок МСЕК» робиться відповідний запис за наслідками огляду хворого. Наприклад, про встановлення інвалідності робиться запис «визнаний інвалідом певної групи та категорії», що засвідчується підписом голови МСЕК і печаткою МСЕК. 

Автор:

Галина Казначей

Джерело:

«Дебет-Кредит»