Архивация документов для налогоплательщиков, которые ликвидируются с 1 января 2019 года: для кого это обязательно? Печать

03.01.2019

В связи с изменениями в НКУ небольшой «подарок» получили налогоплательщики, которые будут ликвидироваться с 1 января 2019 года. Теперь процедура такой ликвидации предусматривает архивацию первичных документов. Но касается ли это предпринимателей и остальных самозанятых лиц?

Зміст новації

Відповідно до внесених Законом №2628 змін, п. 44.3 ПКУ було доповнено новим абзацом. 

Відповідно до нього, починаючи з 1 січня 2019 року у разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Норма закону суха, але спробуємо її розшифрувати. 

Архівація документів: що говорить закон?

Зазначимо, що порядок зберігання, знищення і передачі таких документів до Національного архівного фонду також встановлено низкою інших нормативних актів.

Так, відповідно до ст. 32 Закону №3814, підприємства, установи й організації, що ґрунтуються на приватній формі власності, об'єднання громадян та релігійні організації зобов'язані забезпечити збереження документів, що накопичилися за час їхньої діяльності, до проведення експертизи їхньої цінності у порядку, встановленому цим Законом.  

Відповідно до Порядку №1004, експертизу цінності документів проводять експертні та експертно-перевірні комісії за участю власника документів або уповноваженої ним особи.

Основним нормативним актом, призначеним для використання всіма організаціями під час відбору на зберігання та для знищення типових документів, є Перелік №578/5. Цей документ встановлює строки зберігання документів, залежно від їх типу.

Ось з цих трьох нормативних документів і випливають три «кити», на яких тримається сучасна система архівації: 

  1. Вимога щодо архівації встановлена для юросіб (докладніше про це читайте тут). Щодо збереження фізособами – платниками податків первинки – так, норма була і раніше (в ст. 44 ПКУ), але щодо обов’язкового передання її фізособами – платниками податків в Нацархів – така вимога пролунала вперше. До цього наголошувалось, що для фізичних осіб нормативні акти щодо архівації мають рекомендований характер.
  2. Передачі документів до Нацархіву передує експертиза їх цінності (проводити яку мають лише фахівці Нацархіву і її проведення є оплатним).
  3. Документи до Нацархіву передають лише після спливу строку зберігання на підприємстві, встановленого Переліком №578/5. А у випадках, зазначених в цьому Переліку, і лише після проведення податкової перевірки за період, у якому ці документи було складено.  

Тож, з юрособами все більш-менш зрозуміло, коли відбувається їх ліквідація, вони проводять експертизу цінності, на підставі якої деякі з документів знищують, а деякі – передають до Нацархіву. Оскільки така передача є вимогою ПКУ, тож, скоріш за все, податківці, перш ніж зняти юрособу з обліку вимагатимуть підтвердження такої передачі – документ, отриманий з Нацархіву. 

А ось ситуація із самозайнятими особами дуже цікава. Якщо читати нову норму ст. 44 ПКУ буквально, то платники податків мають провести архівацію згідно з вимогами чинного законодавства про Нацархів. А це законодавства від фізосіб архівації не вимагає. Тож, на нашу думку, і податківці не повинні вимагати від підприємців та фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, підтвердження такої передачі для зняття їх з обліку. Але почекаємо на роз’яснення від ДФС. 

З іншими нововведенням 2019 року можна ознайомитись тут>>

***

Читайте також:

Автор:

Горбовцов Станислав

Джерело

«Дебет-Кредит»