Податок на доходи фiзичних осiб Печать

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Департамент доходiв i зборiв з фiзичних осiб

 

( Частина III.
Частину I, II див. в консультацiях
вiд 15.02.2017 р., 22.02.2017 р. )

Вiдповiдальнiсть

Оскiльки ПСП застосовується на пiдставi поданої платником податку заяви, то й вiдповiдальнiсть за неправомiрне застосування пiльги несе платник.

Вiдповiдно до пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, якщо з вини платника вiдбувається неправомiрне застосування ПСП, такий платник утрачає право на її отримання за всiма мiсцями одержання доходу починаючи з мiсяця, в якому мало мiсце таке порушення, та закiнчуючи мiсяцем вiдновлення права на пiльгу.

Вiдновлення права на пiльгу можливе в разi подання платником заяви про вiдмову вiд пiльги всiм роботодавцям, яким ранiше подавалися заяви про застосування ПСП. У заявi потрiбно зазначити мiсяць, коли вiдбулося таке порушення.

На цiй пiдставi кожний роботодавець нараховує й утримує вiдповiдну суму недоплати податку та штраф у розмiрi 100% суми цiєї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платниковi податку, а якщо сума виплати недостатня - за рахунок наступних виплат.

Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утриманi податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такi суми включаються до рiчної податкової декларацiї такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП вiдновлюється з податкового мiсяця, що настає за тим, у якому сума такої недоплати та штраф повнiстю погашаються.

Перерахунок податку

За пiдпунктом 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу роботодавець платника податку зобов'язаний провести, в тому числi за мiсцем застосування ПСП, перерахунок суми доходiв, нарахованих такому платниковi податку у виглядi заробiтної плати; а також суми наданої ПСП:

за наслiдками кожного звiтного податкового року пiд час нарахування заробiтної плати за останнiй мiсяць звiтного року;

пiд час проведення розрахунку за останнiй мiсяць застосування ПСП у разi змiни мiсця її застосування за самостiйним рiшенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 п. 169.2 цiєї статтi;

пiд час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з таким роботодавцем.

Згiдно з пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право провести перерахунок сум нарахованих доходiв, утриманого податку за будь-який перiод та у будь-яких випадках для визначення правильностi оподаткування незалежно вiд того, чи має платник податку право на застосування ПСП.

За пiдпунктом 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, якщо внаслiдок перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (пiсля його оподаткування) за вiдповiдний мiсяць, а в разi недостатностi суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходiв наступних мiсяцiв, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслiдок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останнiй звiтний перiод, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслiдками звiтного податкового року та сплачується самим платником.

ПИТАННЯ 1: Якщо працiвника прийнято i звiльнено з роботи в одному календарному мiсяцi, чи повиннi на пiдприємствi застосовувати ПСП до його заробiтної плати? До цього працiвник нiде не працював (на пiдприємствi йому завели трудову книжку) i вiн подав заяву на застосування пiльги.

ВIДПОВIДЬ 1: Згiдно з абзацом другим пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходiв у виглядi заробiтної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право. Роботодавець вiдображає в податковiй звiтностi всi випадки застосування або незастосування ПСП згiдно з отриманими вiд платникiв податку заявами про застосування пiльги, а також заявами про вiдмову вiд такої пiльги.

При цьому вiдповiдно до пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду, в якому платник податку був звiльнений з мiсця роботи.

Отже, якщо працiвника прийнято i звiльнено з роботи в одному календарному мiсяцi, до суми заробiтної плати, нарахованої йому за вiдпрацьованi днi, застосовується ПСП за умови дотримання вимог ст. 169 роздiлу IV Кодексу.

Крiм того, роботодавець платника податку зобов'язаний провести, в тому числi за мiсцем застосування ПСП, перерахунок суми доходiв, нарахованих такому платниковi податку у виглядi заробiтної плати, а також суми наданої ПСП пiд час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з таким роботодавцем (пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).

ПИТАННЯ 2: У мiсяцi звiльнення з роботи працiвниковi буде виплачено заробiтну плату та компенсацiю за частину невикористаної вiдпустки (усього - 1900 грн). Чи застосовується в мiсяцi звiльнення загальна ПСП? Якщо так, то як правильно її застосувати: до загальної суми (з уражуванням компенсацiї) чи тiльки до заробiтної плати?

ВIДПОВIДЬ 2: За статтею 83 КЗпП у разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.

Таким чином, з метою обкладення податком на доходи фiзичних осiб грошова компенсацiя за частину невикористаної вiдпустки розглядається як заробiтна плата i враховується для визначення граничної суми доходу, що дає право на застосування ПСП. Ця сума включається до складу мiсячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковується з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 роздiлу IV Кодексу.

Згiдно з пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду, в якому платник податку був звiльнений з мiсця роботи.

Отже, до суми нарахованої працiвниковi заробiтної плати за днi, вiдпрацьованi у мiсяцi звiльнення, з урахуванням компенсацiї за частину невикористаної вiдпустки, застосовується ПСП за пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу за умови дотримання вимог ст. 169 роздiлу IV Кодексу.

Крiм того, роботодавець платника податку зобов'язаний провести, в тому числi за мiсцем застосування ПСП, перерахунок суми доходiв, нарахованих такому платниковi податку у виглядi заробiтної плати, а також суми наданої ПСП пiд час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з таким роботодавцем (пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).

ПИТАННЯ 3: Платник податку, який одержує на пiдприємствi заробiтну плату i користується правом на ПСП як багатодiтний батько, планує за винагороду виконати на цьому самому пiдприємствi одноразову роботу за цивiльно-правовим договором. Чи не стане укладення такого договору перешкодою для застосування ПСП?

ВIДПОВIДЬ 3: За пiдпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звiтного податкового мiсяця як заробiтна плата (iншi прирiвнянi до неї вiдповiдно до законодавства виплати, компенсацiї та винагороди), якщо його розмiр не перевищує мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Для цiлей роздiлу IV Кодексу заробiтна плата - це основна та додаткова заробiтна плата, iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, якi виплачуються (надаються) платниковi податку у зв'язку з вiдносинами трудового найму згiдно iз законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 статтi 14 Кодексу).

Одноразова виплата винагороди за цивiльно-правовим договором згiдно з нормами Кодексу не є заробiтною платою i не вплине на реалiзацiю платником податку свого права на ПСП за умови дотримання iнших вимог ст. 169 Кодексу.

ПИТАННЯ 4: Чи несе роботодавець вiдповiдальнiсть за самостiйне застосування ПСП до заробiтної плати працiвника, якщо такий працiвник заяву про застосування пiльги не подавав?

ВIДПОВIДЬ 4: ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходiв у виглядi заробiтної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право (пп. 169.2.2 п.169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу). Роботодавець вiдображає в податковiй звiтностi всi випадки застосування або незастосування податкової соцiальної пiльги згiдно з отриманими вiд платникiв податку заявами про застосування пiльги, а також заявами про вiдмову вiд такої пiльги.

Єдиним винятком iз зазначеного правила є випадки, передбаченi пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, а саме: ПСП до заробiтної плати державних службовцiв застосовується пiд час її нарахування до завершення нарахування таких доходiв без подання вiдповiдних заяв, зазначених пп. 169.2.2 цього пункту, але з поданням пiдтвердних документiв для встановлення розмiру пiльги.

Пунктом 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу передбачено: якщо платник має право на застосування пiльги за кiлькома пiдставами, то в заявi слiд зазначити, яким видом пiльги платник хоче скористатися, та додати вiдповiднi пiдтверднi документи.

Якщо державний службовець має право на пiдвищений розмiр ПСП, то вiн повинен подати заяву, де зазначається, якою саме пiльгою вiн бажає користуватися, та додати до заяви пiдтверднi документи.

Вiдповiдно до п. 171.1 ст. 171 роздiлу IV Кодексу особою, вiдповiдальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходiв у виглядi заробiтної плати, є роботодавець, який виплачує такi доходи на користь платника податку.

Таким чином, роботодавець, що застосував ПСП до заробiтної плати найманого працiвника, який не є державним службовцем, без отримання вiд такого працiвника заяви про її застосування є вiдповiдальним за сплату податку на доходи фiзичних осiб.

Законом України вiд 21.12.2016 р. № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рiк» (ст. 8) з 1 сiчня 2017 р. установлено розмiр мiнiмальної заробiтної плати в мiсячному розмiрi - 3200 грн.

При цьому ст. 2 КЗпП визначено, що право громадян України на працю, яке забезпечується державою, - це, зокрема, одержання роботи з оплатою працi, не нижчою вiд установленого державою мiнiмального розмiру.

Законом, який визначає економiчнi, правовi та органiзацiйнi засади оплати працi працiвникiв, котрi перебувають у трудових вiдносинах на пiдставi трудового договору з пiдприємствами, установами, органiзацiями усiх форм власностi та господарювання, а також з окремими громадянами, та сфери державного i договiрного регулювання оплати працi i спрямований на забезпечення вiдтворювальної i стимулюючої функцiй заробiтної плати, є Закон України вiд 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату працi» (далi - Закон № 108).

Вiдповiдно до ст. 95 КЗпП i ст. 3 Закону № 108 (з урахуванням змiн i доповнень, унесених Законом України вiд 06.12.2016 p. № 1774-VIII «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України», далi - Закон № 1774) мiнiмальна заробiтна плата - це встановлений законом мiнiмальний розмiр оплати працi за виконану працiвником мiсячну (годинну) норму працi.

Мiнiмальна заробiтна плата встановлюється одночасно в мiсячному i погодинному розмiрах.

При цьому Законом № 1774 Закон № 108 доповнено ст. 3-1 «Гарантiї забезпечення мiнiмальної заробiтної плати», вiдповiдно до якої розмiр заробiтної плати працiвника за повнiстю виконану мiсячну (годинну) норму працi не може бути нижчим за розмiр мiнiмальної заробiтної плати.

Пiд час обчислення розмiру заробiтної плати працiвника для забезпечення її мiнiмального розмiру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах працi та пiдвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нiчний та надурочний час, роз'їзний характер робiт, премiї до святкових i ювiлейних дат.

Якщо нарахована заробiтна плата працiвника, який виконав мiсячну норму працi, є нижчою за законодавче встановлений розмiр мiнiмальної заробiтної плати, роботодавець проводить доплату до рiвня мiнiмальної заробiтної плати, яка виплачується щомiсячно одночасно з виплатою заробiтної плати.

Якщо розмiр заробiтної плати у зв'язку з перiодичнiстю виплати її складових є нижчим за розмiр мiнiмальної заробiтної плати, проводиться доплата до рiвня мiнiмальної заробiтної плати.

У разi укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також у разi невиконання працiвником у повному обсязi мiсячної (годинної) норми працi мiнiмальна заробiтна плата виплачується пропорцiйно до виконаної норми працi.

Мiнiмальна заробiтна плата в погодинному розмiрi застосовується на пiдприємствах, в установах, органiзацiях незалежно вiд форми власностi та у фiзичних осiб, якi використовують найману працю, в разi застосування погодинної оплати працi.

Згiдно зi ст. 35 Закону № 108 контроль за додержанням законодавства про оплату працi забезпечують:

центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

органи доходiв i зборiв.

Не допускається приховування вiд цих органiв будь-якої iнформацiї з питань оплати працi.

Такi державнi органи мають право одержувати вiд суб'єктiв господарювання та найманих ними осiб iнформацiю, документи i матерiали та вiдвiдувати мiсця провадження господарської дiяльностi пiд час виконання трудової функцiї такими найманими особами.

Органи доходiв i зборiв мають право на проведення перевiрки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством.

Громадський контроль за додержанням законодавства про оплату працi здiйснюють професiйнi спiлки та їхнi об'єднання.

Статтею 265 КЗпП i ст. 36 Закону № 108 передбачено, що за порушення законодавства про оплату працi виннi особи притягаються до дисциплiнарної, матерiальної, адмiнiстративної та кримiнальної вiдповiдальностi згiдно iз законодавством.

Головний державний iнспектор
Наталiя ГОРМАКОВА

"Праця i зарплата" N 9 (1021), 1 березня 2017 р.