--return-- Неповний робочий час на пiдприємствi 
Неповний робочий час на пiдприємствi Печать

 

Для бухгалтерiв питання неповного робочого часу знову актуальне, адже ця тема у 2017 р. має ще й додатковi особливостiю. Саме на них зосередимося.

Нагадаємо, що правове регулювання застосування неповного робочого часу визначено ст. 56 КЗпП. У разi переходу пiдприємства на неповний робочий час:

- оплата працi працiвника провадиться пропорцiйно до вiдпрацьованого часу або залежно вiд виробiтку;

- iндексацiя доходiв проводиться виходячи з прожиткового мiнiмуму, коефiцiєнта iнфляцiї, а виплачується пропорцiйно до вiдпрацьованого часу;

- за працiвника, який працює неповний робочий час, сплачується єдиний внесок не менш як 704 грн, якщо вiн працює за основним мiсцем роботи;

- особи, якi працюють на умовах неповного робочого часу, користуються тими самими правами, що й усi iншi працiвники пiдприємства, установи, органiзацiї (не передбачено скорочення тривалостi щорiчної основної вiдпустки працiвника, соцiальних виплат).

В умовах сьогодення роботодавець має право на встановлення неповного робочого часу для всього пiдприємства, або окремих структурних пiдроздiлiв чи окремих працiвникiв як пiд час приймання на роботу, так i згодом. Iнiцiатором неповного робочого часу може бути будь-яка iз сторiн трудового договору - найманий працiвник або роботодавець. Але слiд наголосити, що неповний робочий час може запроваджуватися власником (адмiнiстрацiєю) пiдприємства лише за згоди працiвника.

КЗпП передбачено випадки, коли власник зобов'язаний установити неповний робочий час. Тобто встановлення неповного робочого часу вiдбувається на пiдставi заяви працiвника за таких умов:

Частина 1 ст. 56 КЗпП

вагiтнi жiнки; жiнки, якi мають дитину вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда, зокрема таку, що перебуває пiд їхнiм опiкуванням; жiнки, якi доглядають за хворим членом сiм'ї вiдповiдно до медичного висновку

Стаття 186-1 КЗпП

батьки, якi виховують дiтей без матерi (в тому числi в разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладi); опiкуни (пiклувальники)

Стаття 172 КЗпП

iнвалiди незалежно вiд групи iнвалiдностi

Частини 3 та 4 ст. 18 Закону № 504 «Про вiдпустки»

жiнки (батьки дитини, баби, дiди, iншi родичi, якi фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла пiд опiку дитину, та один з прийомних батькiв), якi працюють у перiод перебування у вiдпустцi для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку

Пункт 2 постанови № 245

сумiсники - працiвники державних (комунальних) пiдприємств, установ, органiзацiй тривалiстю не бiльш як 4 год на день, у вихiднi днi - тривалiсть повного робочого дня i половини мiсячної норми робочого часу

Стосовно решти категорiй працiвникiв, то переведення на неповний робочий час можливе лише за домовленiстю мiж працiвником та роботодавцем (на прохання працiвника) на пiдставi поданої працiвником заяви. I в першiй, i в другiй ситуацiї на пiдприємствi видається наказ про роботу за неповним робочим часом.

Неповний робочий час може бути запроваджений iз зменшенням тривалостi щоденної роботи (неповний робочий день); кiлькостi днiв роботи впродовж тижня (неповний робочий тиждень); одночасної тривалостi щоденної роботи та кiлькостi днiв роботи на тиждень (неповний робочий день у разi неповного робочого тижня).

Вибiр режиму роботи залежить вiд виробничої специфiки пiдприємства. Якщо це офiснi працiвники, то бiльш зручним в економiчному планi для них є робота на умовах неповного робочого тижня.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 50 КЗпП звичайна тривалiсть робочого часу працiвникiв не може перевищувати 40 год на тиждень. Для бiльшостi пiдприємств - це п'ятиденний робочий тиждень. На практицi поширеною формою неповного робочого дня е робота на 0,5 ставки. Наприклад. пiдприємство зберiгає 20-годинний тиждень, але встановлює тривалiсть робочого дня 4 год на день. При цьому оплата працi провадиться згiдно з вiдпрацьованим часом. Якщо нормальна тривалiсть робочого часу передбачає п'ятиденний робочий тиждень iз 8-годинним робочим днем, то можливi такi варiанти робочого часу залежно вiд виробничої специфiки роботи пiдприємства:

неповний робочий день: 4 год на день за п'ятиденного робочого тижня;

неповний робочий тиждень у поєднаннi з неповним робочим днем: 5 год на день з понедiлка до четверга, п'ятниця - вихiдний;

робота згiдно з графiком, що затверджується щомiсяця, iз запровадженням пiдсумованого облiку робочого часу в межах 50% мiсячної норми робочого часу виходячи з 40-годинного робочого тижня; в таких умовах працiвник може в окремi днi працювати 8 год, а в iншi - мати вихiднi.

Слiд зазначити, що працiвники заздалегiдь мають бути ознайомленi з графiком роботи за неповним робочим часом.

Як зазначалося, оплата працi за неповного робочого часу провадиться пропорцiйно до вiдпрацьованого. Може статися, що в абсолютної бiльшостi пiдприємств мiсячний заробiток працiвникiв буде нижчим за мiнiмальну заробiтну плату.

Розглянемо новацiї 2017 р. Вiдповiдно до оновленої ст. 3 Закону України вiд 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату працi» (iз змiнами та доповненнями, далi - Закон № 108) мiнiмальна заробiтна плата - це встановлений законом мiнiмальний розмiр оплати працi за виконану працiвником мiсячну (годинну) норму працi. При цьому розмiр заробiтної плати працiвника за повнiстю виконану мiсячну (годинну) норму працi не може бути нижчим за розмiр мiнiмальної заробiтної плати. У 2017 р. розмiр мiнiмальної заробiтної плати - 3200 грн на мiсяць. Отже, якщо працiвник виконав мiсячну норму працi, а нарахована заробiтна плата менша нiж 3200 грн, роботодавець має провести доплату до рiвня мiнiмальної заробiтної плати. Якщо працiвник зайнятий неповний робочий час, доплата до мiнiмальної заробiтної плати розраховується пропорцiйно до вiдпрацьованого часу. Тобто за роботи на 0,5 ставки вiд мiнiмальної заробiтної плати доплата проводиться до 1600 грн.

Бiльш детально розглянемо такi випадки на прикладi. При цьому важливо правильно визначити виплати, якi враховуються i якi не враховуються пiд час обчислення заробiтної плати для забезпечення її мiнiмального розмiру.

Виплати, що враховуються пiд час обчислення заробiтної плати для забезпечення її мiнiмального розмiру:

основна заробiтна плата, зокрема винагорода за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi за тарифними ставками (окладами), вiдрядними розцiнками та посадовими окладами;

премiї (щомiсячнi, квартальнi тощо) i винагороди, в тому числi за вислугу рокiв, що мають систематичний характер;

винагороди за пiдсумками роботи за рiк, щорiчнi винагороди за вислугу рокiв (стаж роботи);

доплати i надбавки до тарифних ставок (окладiв) за сумiщення професiй (посад); виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника; розширення зон обслуговування; iнтенсивнiсть працi; класнiсть водiям (машинiстам) транспортних засобiв; керiвництво бригадою; високi досягнення в роботi; виконання особливо важливої роботи на певний строк; допуск до державної таємницi; дипломатичнi ранги, персональнi звання службових осiб, ранги державних службовцiв, квалiфiкацiйнi класи судцiв, науковий ступень; знання та використання в роботi iноземної мови; за роботу в святковi i вихiднi днi тощо;

iндексацiя.

Виплати, що не враховуються для обчислення доплати до мiнiмальної заробiтної плати (ч. 2 ст. 3-1 Закону № 108): доплати за роботу в несприятливих умовах працi та пiдвищеного ризику для здоров'я; доплата за роботу в нiчний час; доплата за роботу в надурочний час; виплати за роз'їзний характер роботи; премiї до ювiлейних i святкових дат;

виплати, обчисленi з розрахунку середньої заробiтної плати: за час вiдпустки; компенсацiя за невикористану вiдпустку; допомога по тимчасовiй непрацездатностi; допомога по вагiтностi та пологах;

виплати, що не залежать вiд виконаної працiвником мiсячної (годинної) норми працi: матерiальна допомога (на оздоровлення, для вирiшення соцiально-побутових питань); сума вихiдної допомоги в разi припинення трудового договору;

iншi виплати: винагорода за цивiльно-правовими договорами; заробiтна плата за роботу за внутрiшнiм сумiсництвом.

Пiдсумовуючи наведене, доплата до рiвня мiнiмальної заробiтної плати проводиться лише особам, з якими укладено трудовий договiр. За договорами цивiльно-правового характеру доплата до мiнiмальної заробiтної плати не проводиться.

Водночас Законом України вiд 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування» (далi - Закон № 2464) передбачена доплата до мiнiмальної суми єдиного внеску (мiнiмальна заробiтна плата - (3200 грн х 22% = 704 грн). Якщо база для нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який одержано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який одержано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску (22%) за умови перебування в трудових вiдносинах повний календарний мiсяць або вiдпрацювання всiх робочих днiв звiтного мiсяця. У 2017 р. мiнiмальний розмiр єдиного внеску - 704 грн.

Якщо заробiтна плата (дохiд) фiзичним особам нараховується з джерел не за основним мiсцем роботи; ставка (єдиного внеску, встановлена цiєю частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно вiд її розмiру.

Таким чином, доплата до мiнiмального розмiру ЄСВ не проводиться:

у разi прийняття працiвника не з першого робочого дня та звiльнення не за останнiм робочим днем звiтного мiсяця;

до заробiтної плати з джерела не за основним мiсцем роботи (зовнiшнiй сумiсник), ЄСВ нараховується на фактичний дохiд;

перебування у вiдпустцi без збереження заробiтної плати повний мiсяць (база для нарахування єдиного внеску вiдсутня);

для працiвника (за основним мiсцем роботи), в якого початок та закiнчення хвороби припадають на рiзнi мiсяцi, адже єдиний внесок у мiсяцi початку хвороби нараховується за фактично вiдпрацьований час, оскiльки загальна сума доходу ще невiдома (суму допомоги по тимчасовiй непрацездатностi буде визначено пiсля надання листка непрацездатностi);

вiдпустки без збереження заробiтної плати на перiод проведення АТО у вiдповiдному населеному пунктi з урахуванням часу, потрiбного для повернення до мiсця роботи, але не бiльш як сiм календарних днiв пiсля ухвалення рiшення про припинення АТО;

до заробiтної плати працiвникiв-iнвалiдiв (8,41%), пiдприємств та органiзацiй, громадських органiзацiй iнвалiдiв (5,5% ), товариств УТОГ та УТОС (5,3%).

Розглянемо господарськi операцiї та їхнє вiдображення на рахунках бухгалтерського облiку.

Приклад 1. На пiдприємствi працiвник Аверченко А. А працює на 0,5 ставки (зовнiшнiй сумiсник). Посадовий оклад - 1800 грн. У лютому 2017 р. нарахована мiсячна премiя - 500 грн, iндексацiя - 65,35 грн. Є заява на застосування податкової соцiальної пiльги за пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далi - Кодекс).

Якщо з фiзичною особою було укладено трудовий договiр та її заробiтна плата за виконану мiсячну норму працi менш нiж мiнiмальна, роботодавець зобов'язаний виконати вимогу щодо розмiру заробiтної плати не нижчого нiж мiнiмальна заробiтна плата (МЗП). Працiвник є зовнiшнiм сумiсником. Оскiльки його заробiтна плата менша нiж МЗП, щодо його заробiтної плати потрiбно буде виконати вимогу про доплату до рiвня МЗП.

Визначимо рiвень МЗП з урахуванням зайнятостi працiвника:

3200 грн х 0,5 = 1600 грн.

Нарахована заробiтна плата згiдно iз штатним розписом:

1800 грн х 0,5 = 900 грн.

Усього нараховано за лютий 2017 p.:

900 грн + 500 грн + 65,35 грн = 1465,35 грн.

Сума доплати до рiвня МЗП становитиме:

1600 грн - 1465,35 грн = 134,65 грн.

Загальна сума заробiтної плати працiвника (зовнiшнього сумiсника) iз врахуванням доплати до мiнiмальної в лютому 2017 р. становитиме:

900 грн (зарплата) + 500 грн (премiя) + 65,35 грн (iндексацiя) + 134,65 грн (доплата до МЗП) = 1600 грн.

Працiвниковi надали пiльгу з ПДФО в сумi 800 грн.


Розрахункова картка iз заробiтної плати, грн

ПIБ

Нарахована

Усього нараховано

Утримано

Нараховано ЄСВ
(22%), грн

Донараховане ЄСВ (тип нарахувань 13)

заробiтна плата, премiя, iндексацiя

доплата до МЗП

ПДФО (18%)

вiйськовий збiр
(1,5%)

Аверченко А. А.

1465,35

134,65

1600,00

144,00

24,00

352,00

0,00*

* За типом нарахування 13 донараховувати єдиний внесок непотрiбно, оскiльки працiвник є зовнiшнiм сумiсником.

Приклад 2. На пiдприємствi працiвник Головатий А. А. працює на 0,5 ставки (основне мiсце роботи). Посадовий оклад - 1800 грн. Доплат, надбавок, премiй немає. Є заява на податкову соцiальну пiльгу за пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу.

Якщо з фiзичною особою було укладено трудовий договiр та її заробiтна плата за виконану мiсячну норму працi менш нiж мiнiмальна, роботодавець зобов'язаний виконати вимогу щодо розмiру заробiтної плати, не нижчого нiж МЗП. Отже, щодо його заробiтної плати потрiбно виконати вимогу про доплату до рiвня МЗП пропорцiйно до вiдпрацьованого часу.

Визначимо рiвень МЗП з урахуванням зайнятостi працiвника:

3200 грн х 0,5 = 1600,00 грн.

Нарахована заробiтна плата згiдно iз штатним розписом:

1800 грн х 0,5 = 900 грн.

Сума доплати до рiвня МЗП становитиме:

1600 грн - 900 грн = 700 грн.

Загальна сума заробiтної плати працiвника у лютому 2017 р. становитиме:

900 грн (оклад) + 700 грн (доплата до МЗП) = 1600 грн.

Працiвниковi надали пiльгу з ПДФО в сумi 800 грн.

Розрахункова картка iз заробiтної плати, грн

ПIБ

Нарахована

Усього нараховано

Утримано

Нараховано ЄСВ
(22%), грн

Донараховане ЄСВ (тип нарахувань 13)

зарплата

доплата до МЗП

ПДФО
(18%)

вiйськовий збiр
(1,5%)

Головатий А А.

900,00

700,00

1600,00

144,00

24,00

352,00

352,00*

* За типом нарахування 13 донараховувати єдиний внесок потрiбно в сумi 352 грн, оскiльки працiвник працює за основним мiсцем роботи i перебуває в трудових вiдносинах повний мiсяць, при цьому страховий стаж працiвника - пiвмiсяця.

Незалежний експерт з бухгалтерського облiку
та оподаткування Олена ГАБРУК i
директор ПП «Аудиторська фiрма «Константа»
Лариса ПАЙТЕЛIЙЧУК

"Праця i зарплата" N 13 (1025), 05 квiтня 2017 р.