Особливості домашньої та дистанційної роботи пропишуть в КЗпП Печать

23.08.2018

Кодекс законів про працю пропонують доповнити новими статтями 7-1 «Особливості зайнятості домашніх працівників» та 7-2 «Особливості регулювання дистанційної роботи». Відповідний законопроект зараз знаходиться на обговоренні в СПО об’єднань профспілок

 

На обговоренні в СПО об’єднань профспілок знаходиться проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Серед іншого, ним пропонується доповнити КЗпП новими статтями 7-1 «Особливості зайнятості домашніх працівників» та 7-2 «Особливості регулювання дистанційної роботи».

Особливості зайнятості домашніх працівників

У КЗпП пропонується визначити, що домашній працівник – це особа, яка займається домашньою працею в межах трудових відносин з фізичною особою (уповноваженим представником сім'ї, який використовує працю домашніх працівників для обслуговування домашнього господарства (сім'ї)). А домашня праця – це робота, спрямована на обслуговування домашнього господарства (сім'ї) на умовах трудового договору. Дозволяється така праця особам від 16 років і старшим.

У трудовому договорі для домашнього працівника віком від 18 років може бути зазначено випробувальний строк тривалістю не більше ніж один місяць. Про бажання припинення трудового договору сторони повинні повідомити одна одну письмово не менше ніж за 14 днів.

У разі проживання домашнього працівника в домашньому господарстві (сім’ї) йому має забезпечуватися повага та недоторканість особистого життя.

Період часу, який домашній працівник не може використати на свій розсуд і залишається у розпорядженні домашнього господарства на випадок, якщо в ньому може виникнути необхідність, включається до робочого часу.

Особливості регулювання домашньої праці визначаються умовами трудового договору. При цьому гарантії щодо зайнятості, часу відпочинку, оплати праці, охорони праці, праці жінок, молоді, осіб з інвалідністю надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.

Особливості регулювання дистанційної роботи

Дистанційна робота – це форма організації та/або виконання роботи, коли відповідно до трудового договору робота може виконуватися віддалено до місця роботи за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій поза приміщенням власника або уповноваженого ним органу.

Сторони у трудовому договорі погоджують умови про виконання роботи дистанційно та умови праці, пов’язані з віддаленим виконанням роботи. Виконання роботи дистанційно здійснюється з урахуванням положень колективного договору, локальних актів власника або уповноваженого ним органу, домовленості сторін.

Працівники, які працюють дистанційно, користуються тими самими правами, гарантіями, умовами щодо охорони праці, які передбачені законодавством, колективним договором, як і працівники, які працюють у приміщенні власника або уповноваженого ним органу.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний отримати дозвіл на застосування праці іноземців або осіб без громадянства на підставі трудового договору, за яким робота виконується дистанційно.

Трудовим договором може бути передбачено використання працівником власного обладнання та інструментів з відповідною компенсацією за їх зношення (амортизацію), а також відшкодування інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи дистанційно.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вжити належних заходів у тому числі при використанні засобів інформаційно-комунікаційних технологій, для того, щоб забезпечити захист персональних даних, а також даних і процедур, які працівник створює, використовує, передає власникові або уповноваженому ним органові при виконанні трудової функції дистанційно. Правила щодо обміну та захисту інформації, обмежень, пов’язаних з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та обладнання власника або уповноваженого ним органу, а також відповідальність за їх порушення повинні визначатися в локальному акті власника або уповноваженого ним органу та повинні бути доведені до відома працівника у письмовій формі.

***

Цим законопроектом також пропонується:

  • викласти у новій редакції проект Закону «Про зайнятість населення та загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Зокрема, ним передбачено підвищення мінімального розміру допомоги з безробіття до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб та розрахунок цієї допомоги відповідно до реального страхового стажу. Про це тут>>
  • надати працівникам право контролю та отримання підтвердження щодо укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та надсилання повідомлення ДФС про прийняття на роботу. Деталі - у новині>>

Автор:

«Дебет-Кредит»

https://dtkt.com.ua/